З творчості поета д-ра Мар`яна Ковальського

 

Марії Матері Ісуса Христа Присвячую

(Автор Мн. Кй.)  ІІ

 

4170

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

 

 

Куди це жінко йдете

Питаю незнайому

Як це не видно по мені

Що я не йду до дому

Якщо вже так скажіть

Може підемо двоє

А вона до мене

Я є з сусідкою

Тоді ходімо троє

Ви бачу не тутешні

От так обох питаю

Е що там казати

Чи я вас зачіпаю

Ну що ви я лиш з цікавості

Не мусите відповідати

Вона тоді вже м`якше

Що хочете щоб вам сказати

Найкраще дайте відповідь мені

Щоб заспокоїти мене на-пів дороги

А потім знову будете мені

 Давати нові питання

 Хтозна для чого

Ні обіцяю питати вже не буду

Та бачу разом з нами

Йде чимало люду

Що це таке я не розумію

Не розумієте кажете

А про чудо ви чули

І Божу Марію

Ви маєте на увазі

У Фатімі чи Ґарабандалі

Питаю непевно бо не знаю

Що буде далі

А вони хором враз заговорили

Та що ви тут у Вестон у Торонто

Пам`ятник подяки Марії присвятили

Пам`ятник це ще не чудо

Обоїх поправляю

Це правда йогo історію

Я також не знаю

Та бачу що ви обоє

Є обізнані в цьому

Тому розкажіть мені

І не буде нудно нікому

*

Друга жінка

Що майже досі мовчала

Мабуть вирішила

Що це до неї справа

І каже до мене

Знаєте

Монахи це дуже побожні люди

Я з вами погоджуюсь

Так напевно є всюди

Тут на Вестоні може ви чули

Живуть Василіяни

Моляться ревнo

А в праці титани

             *

 Є серед них один монах священик

Як його звуть питаю

Не можу вам сказати

Бо його незнаю

              *

Чула іще що є він парохом

І щотижня править Службу Божу

Та де його церква

Сказати також не можу

               *

Кажуть що є він редактор

 Редактор чого питаю

А чи я то знаю коли не читаю

Ну добре

Говоріть тоді все

Що знаєте і хочете сказати

Та попереджую

Не пробуйте мені фантазувати

*

Вони переглянулись

І мовчки подивилися на мене

*

Я зрозумів що попередженням

Не прихилив жодної до себе

*

Однак я помилився

Вони почали говорити

*

І це що я почув

Що твориться на світі

Було важко навіть мені

Зрозуміти самому

*

Як це є можливо

Коли логіки не має в цьому

*

Однак логіка і чудо

Це дві різні справи

Ніхто не ставить себе під загрозу

От так для забави

*

Монах про котрого вони говорили

Мав нещасний випадок на городі

І то дуже небезпечний

Він це зрозумів невдовзі

*

 

 

Деревина що впала з дерева

Пробила йому око

А офтальмолог що провіряв

Дивувався з цього

Що око його не витекло

І що бачить ним дальше

А потім як виявилось

Що бачить навіть краще

І то не тільки тим оком що було пробите

Але також й другим

Неураженим і чистим

*

Від цього часу

Монах окулярів своїх не вживає

Тоді коли користується комп`ютером

І тоді як автомобілем роз`їзджає

*

Як спитали його чи сказав він щось

Під час випадку на городі

Мати Божа рятуй мене

Це все що сказане було тоді

*

Усім що сталось з ним

Він дуже перейнявся

І постановив віддячитись Богородиці

До котрої він звертався

У цьому місці де був випадок

Що чудом закінчився

Він великого успіху самотужки добився

Там є збудований монумент подяки

Зі скульптурою Богородиці

І двома Ангелами малими

Там є престол і городи-тераси

Та квіти усюди і небо над ними

*

Люди які бачили на початку

Як одинокий монах

Там важко працює

Не могли зрозуміти

Чому він так тяжко гарує

*

Скептики постійно жартували

Що він дорогу до неба шукає

Адже така важка праця

Життя нікому не продовжає

*

Та коли виявилось яка цьому причина

Жарти закінчились

І змінилось їхнє ставлення до людини

Почали помагати йому охоче в усьому

Бо здійснення його задуму

Було не під силу йому одному

*

Від тоді самі приходили до нього

Та помагали йому охоче в усьому

Усі роботи вже разом кінчали

І самому монаху нічого не залишали

*

Тепер монах молиться разом з ними

Як немає дощу у відповідні години

Народу щораз більше тут приходить

І з вірою в молитві кожний собі щось знаходить

*

У Торонто живуть люди

З багатьох країн світу

Тут їх також можна зустріти

Це все початком є одначе

Бо будуть громадами приходити

*

Уже тепер є свідчення

Що у місці цьому

Трапляються чуда

Не лише монаху одному

Правда це особисті справи

Тому їх в секреті тримають

Лиш інколи не часто

Про них розмовляють

Та коли дивишся на обличчя людей

І читаєш радість із їхніх очей

То розумієш що недарма вони тут прийшли

Бо це що шукали

Саме тут знайшли

 

 

Торонто,

Неділя 14-го жовтня 2006 р.