Вересень 2007

Вислухані молитви перед Марійським Пам`ятником Подяки на Вестоні

Вислухані молитви перед Марійським Памтником Подяки на Вестоні

 

Кожної неділі від травня до кінця жовтня о год. 6-ій пополудні перед "Марійським Пам'ятником Подяки", що при монастирі Отців Василіян відправляється Молебень до Матері Божої і проказування вервиці.

Цей молитовне місце кожного дня відвідують різні люди, моляться, особливо проказують молитву на вервиці, а буває, що відвідувачі тут годинами проводять свій час на молитві і роздумах. Люди в тому приміщенні відчувають мир і спокій. Досі є вже понад 10 випадків особливих ласк і оздоровлень. Про деякі з них уже було згадано в попередніх номерах "Світла". Слід тепер згадати ще й про новіші випадки:

Жінка, Васілта Роземонд протягом кількох років відчувала великий біль в стені правої ноги, мусила покинути свою працю. Ходила тільки за допомогою палиці. Як вона пище сама описує,  29-го травня ц.р. перед "Марійським Памтником Подяки", вона несподівано була оздоровлена.

 Тринадцятилітня дівчина Катерина Мартінс від січня ц.р. була спаралізована. Кілька разів родина привозила її до "Пам'ятника Подяки" і просила Матір Божу за її зцілення. У червні Катерина вже сама прийшла до "Марійського Пам'ятника Подяки" на Молебень із квітами в руках, щоб разом із своїми батьками подякувати Божій Матері яка вислухала їхню молитву.

 

Владика Роман Даниляк перед "Марійським Пам'ятником Подякипроповідує під час моління за зниклу дівчину Христину. (15.08.2007 р.).

 

Інша родина молилася тут перед за зцілення хлопця, який унаслідок автомобільного випадку вісім місяців перебував у комі. У неділю 9-го серпня під час проказування вервиці родина і друзі того хлопця принесли в подяку Матері Божій вінки білих квітів, бо хлопець уже зовсім здоровий.

 

Молоді дівчата по середині принесли білі квіти Божій Матері на подяку за зцілення хлопця унаслідок автомобілевого випадку.

 

15-го серпня, ц.р. перед "Марійського Пам'ятника Подяки" о год. 1-ій пополудні  біля 180 людей, особливо дітей під проводом учительки Анджі Карбона та музичного гуртка провели довше моління за дівчину з Христину з Торонта, яка безслідно зникла в онтарійських лісах біля Тандер Бею. У молінні взяв участь теж і Владика Роман Даниляк, який помазував св. Мирон усіх присутніх. Про цю подію на вечірних вістях подав телевізійний канал "СytyTevy", висвітлюючи "Марійський Пам'ятник Подяки" і стації Хресної Дороги.  Крім тут згаданих, є ще й інші люди, які тут отримали особливі ласки.     

 

Пречиста Діва Марія зцілила мене

 Моє ім'я Васілта Росемонд, а моя розповідь така: "У серпні 2001 року я почала відчувати сильні болі в стегні моєї правої ноги. Біль був такий нестерпний, що я покинула працю. Кожний лікар, до якого я ходила в тих роках, не зумів зробити діягнози. Приписували мені терапію, але на жаль це мало що помагало. Я жила в депресії і пересувалася за допомогою палиці.

 

Васілта Роземонд принесла квіти Божій Матері за своє зцілення перед "Марійським Пам'ятником Подяки.

 

Минулої весни моя дочка вперше привела мене до "Марійського Пам'ятника Подяки" (при монастирі ОО. Василіян на Вестоні). Відтоді я сама або з моїм чоловіком часто відвідувала це місце і молилася до Пречистої Діви Марії. Не було тижня, щоб я не прийшла сюди на молитву і роздуму.

26-го травня 2007 року я помітила, що мій біль поступово почав зникати і я почала ходити без палиці. Це оживило мій дух, і моє здоров'я щодня ставало кращим. Тепер я можу сказати з повним переконанням, що мої молитви вислухані. Пречиста Діва Марія мене зцілила". 

Васілта Росмонд

Торонто, 29-го липня 2007 р.

 

Moє чудо

Моє ім'я Катерина Мартінс, мені тринадцять років, і я хочу розповісти про своє чудесне оздоровлення.

Восьмого січня ц.р. я повернулася зі школи з жахливим болем голови і гарячкою. Наступного дня я пішла до лікарки, і вона сказала, що у мене простуда та приписала мені додому деякі ліки. Прийшовши додому, я прийняла ліки, але наступного дня мій стан погіршився. По 4-х або 5-х днях я знову звернулася до лікарки з гарячкою, болем голови та ослабленням. Лікарка сказала, що я мабуть ще хвора, але, щоб упевнитися, що я не маю нічого більше як простуду, вона послала мене зробити просвітлення і аналіз крови. Виявилося, що я маю пневмонію, і лікарка приписала мені ще більше ліків. Та мій стан погіршувався, кожного дня  мене турбували головні болі, гарячка, ослаблення, кашель та інфекція горла.

 

Посередині разом із своїми батьками Катерина Мартінс тримає квіти Матері Божій за своє зцілення з піврічного паралічу. (Травень 2007 р.).

 

Тоді я пішла до Шпиталю Хворих Дітей, де мені зробили аналіз крови і просвітлення та підтвердили, що я дійсно маю сильну пневмонію і також виписали мені ліки. Однак, мені ставало дедалі гірше, тож я пішла до мого дитячого лікаря, який сказав, що моя хвороба продовжується і повторив дозу ліків для недужих дітей.

Мені й надалі ставало все гірше і гірше, і я шість разів ходила до Шпиталю Хворих Дітей. Там постійно говорили мені, що я ослаблена і не можу нормально ходити тому, що моя пневмонія дуже сильна. Коли я всьоме прийшла до шпиталю, мене залишили там, бо я вже не могла ходити сама. Після двотижневого перебування в шпиталі, я повернулася додому дуже хвора. Наступного дня мій стан ще більше погіршився, і я вже взагалі не змогла ходити.

Тоді завезли мене до іншої лікарки, і вона, подивившись на мене, сказала, що я не повинна була  допуститися до такого стану. Покликавши мого дитячого лікаря, вони вирішили, щоб я негайно звернулася до відділу поспішної шпитальної допомоги. Я розповіла їм, що сталося, і що я сама вже не здатна зробити ані кроку. То ж знову мене прийняли до шпиталю, де я перебула протягом одного місяця і робила фізіотерапію. Повернувшись додому, мене щоденно доставляли до реабілітаційного центру "Variety Village" у Скарборо. Я продовжувала фізіотерапію, водні вправи тощо. Після того лікуючий лікар прийшов до висновку, що їм не відома назва цього роду недуги.

Тоді я пішла до церкви. Всі говорили, що мені стане легше за допомогою Божою, Пречистої Діви Марії та Ісуса Христа. Усі молилися за мене. Коли я втретє прийшла до церкви, то відчула немов велике чудо, я почала ходити. Я дякую всім, особливо Богові, Пречистій Діві Марії і Ісусові Христові.

Ось моя порада для всіх - не втрачати віри до Бога, до Пречистої Діви Марії і до Ісуса Христа.

Тільки Вони можуть нам помагати кожного дня. Я ніколи не втрачала віри під час моєї недуги, бо, якщо б я не мала віри, правдоподібно я би тепер не ходила. Тож моліться кожного дня і моліться від щирого серця, тоді Бог, Пречиста Діва та Ісус Христос вас вислухають. Тож вірте Їм, довіряйте Їм і ніколи не зневіряйтеся.

Рівно ж не забувайте теж іти до церкви кожного тижня, проказуйте щоденно вервицю, завжди моліться до Пречистої Діви Марії, до Бога чи до Ісуса Христа. Щомісяця приступайте до св. Тайни Сповіді та намагайтеся чинити більше добра. Завжди довіряйте Пречистій Діві Марії, Богові і Ісусові Христові та ніколи не втрачайте віри.

 

Вдячна Катерина Мартінс

 

Примітка редакції Світла:

Тринадцятилітня дівчина Катерина Мартінс - дочка португальської родини Мануїла Мартінс і Марії Сеабра, які живуть у Торонто. Подружжя Мартінс крім Катерини має ще й хлопця на ім'я Давид. Уся родина Мартінс тричі приїжджала до нашого "Марійського Пам'ятника Подяки", тут гарячо молилася за спаралізовану Катерину. За її зцілення була відслужена Св. Літургія св. Івана Золотоустого в португальській мові, на якій вся родина Мартінс гаряче молилася за видужання дівчини. Рівно ж вона була кілька разів на зцільних моліннях, які щомісяця відбуваються в церкві свв. Петра і Павла на Скарборо, під проводом Олени і Михайла Рожелюків та о. пароха Петра Двірного.

У неділю 15-го липня Катерина разом із своїми батьками вчетверте приїхала до нашого "Марійського Пам'ятника Подяки". Після Молебня до Матері Божої, який відправляється щонеділі о 6-ій годині, присутність Катерини здивувала тих, що недавно бачили її спаралізованою. Того разу її ніхто не приніс на руках, ані привіз на візочку, але вона, осяяна радістю, сама прийшла сюди і принесла букет квітів. Дівчина з вдячністю поклала їх у стіп Божої Матері, перед якою вони з батьками і братом Давидом гаряче молилися за її зцілення. Біля понад тридцять учасників Молебня глибоко схвилювалися, побачивши Катерину, яка з квітами приступила до "Пам'ятника Подяки" та перед ним їх поклала.

о.В.Ц, ЧССВ