Січень 2009

Шейла Дабу

Шiла Дабу

 

“Марійський Пам`ятник Подяки” Приваблює Відданих Послідовників

 

Pope Benedykt XVIОтець Цимбалістий, ЧСВВ, приписує поліпшення свого зору посередництву Пречистої Діви Марії
Дехто називає це місце - місцем чудес. Для українського католицького священика о. Василя Цимбалістого, ЧСВВ, "Марійський Пам'ятник Подяки" є також місцем молитви і подяки.

Маловідома поза колом відданих відвідувачів, Марійська святиня, яку спорудив о. Цимбалістий, постійно почала приваблювати людей та викликати зацікавлення з боку багатьох римо-католицьких груп.

Це молитовне місце споруджено 2005 року на подяку за чудесне зцілення, як о. Цимбалістий вірить, що отримав за посередництвом Божої Матері. Знаходиться воно при просторій площі за монастирем Отців Василіян у північному заході Торонта, біля каплиці св. Василія Великого (колишньої) - Вищої Школи св. Василія Великого.

Стоїть там біла мармурова статуя Діви Марії, металева ікона Тайної Вечері і багатокольорове розп'яття. Є теж стації Хресної Дороги довкруги молитовного саду. Напроти знаходиться футбольна площа та штучне озеро, яке, як сказав о. Цимбалістий, було створене в сорокових роках під час будови траси 401.

Чудо, яке о. Цимбалістий наводить - це повернення йому зору. Він оживав протягом 12 років - окуляри з високим приписом. Згідно з оптометристом доктором Матейєм Боерманс в 2006 році 67-річний о. Цимбалістий заявив, що він більше їх не потребує.

Доктор Боерманс сказав, що не вірить в чуда, а вірить в науку. Зір о. Цимбалістого покращився в його поважному віці, що не є нормальним. Доктор також заявив, що цей випадок не має наукового пояснення.

 

Згідно з Українською Католицькою Єпархією Торонта, святиня - це результат особистого досвіду о. Цимбалістого, а почитування, яке виникло довкруги, є цілковито приватним. Його не спонсорує Торонтська Єпархія.

Щодо чудес, про які розповідає о. Цимбалістий, Український Єпископ Стефан Хміляр каже: "Ніхто не сумнівається, що Бог і святі вислуховують молитви людей, але ніхто не приписує цьому чогось надзвичайного чи чудесного. Якщо якісь такі заяви наведені чи зроблені, вони мають тільки авторитет людини, що робить такі заяви".

Але о. Цимбалістий неєдиний, хто робить такі заяви. Від 2005 року він сказав, що 10 людей засвідчили про чудесні події після відвідин святині. Однак ці події не були незалежно досліджені.

Однією з тих осіб є 61-літня Басілта Ровсмоунд. Вона заявляє, що 8 років мала проблему в своїй правій нозі, а щоб могти ходити потребувала допомоги палиці. Вона була зцілена після молитви перед святинею три роки тому. Басілта заявила, що лікарі не знали, що діялося з її ногою, навіть і після проведених тестів і просвітлень.

Пані Ровсмоунд приходила на моління, а про святиню довідалися три роки тому від одного друга. Вона відразу почала туди реґулярно приходити і приєдналася до італійської групи, що тут проказує вервицю.

У травні, перед тим як піти на одне весілля, п. Ровсмоунд заявила, що вирішила більше не користуватися палицею, змогла вільно ходити і навіть танцювати на весіллі.

 

"Це віра. Ти мусиш мати віру. Ти мусиш бути сильною людиною, щоб вірити в молитву", - сказала вона.

Але ті, що відвідали святиню, як, наприклад, Джонні Біафоре, координатор Місії канадських виробників вервиць, заявив, що чудо це чи ні, святиня - це місце миру, роздумів, зосередження і розради.

У половині жовтня близько 350 людей прибуло на процесію вервиці, а торік приблизно 700 студентів Вищих Католицьких Шкіл Торонта взяли участь у молитовній зустрічі у Марійській святині.

Отець Цимбалістий розповів, що приблизно 20 людей щоденно відвідує цей “Марійський Пам'ятник Подяки”, і набагато більше під час теплої пори року.

 

У травні канцелярія Торонтської Архидієцезії в Справах Католицької Молоді буде співспонсорувати тут Зустріч Молоді.

 

 

Примітка о. Василя Цимбалістого. Поміщуємо тут переклад статті: “Marian Shrine attracts a devoted following" журналістки Шіли Дабу, репортерки тижневика Римо-Католицької Архидієцезії Торонта - "Тhe Catholic Register" з 21-го грудня 2008 року.

Перед поміщенням своєї статті, авторка посвятила чимало часу і труду, щоб незалежно і сумлінно перевірити всі джерела і факти стосовно Марійського Пам'ятника Подяки при монастирі Отців Василіян на Вестоні, в Торонто.

"Марійський Пам'ятник Подяки" виник як вияв особистої вдячности Божій Матері за дивний захист мого правого ока під час нещасного випадку, коли суха гіляка серйозно проколола внизу очне яблуко. У хвилині випадку, кликнувши: "Мати Божа рятуй моє око", око не тільки, що не витекло, але відразу мій зір цілковито поліпшився.

Факт серйозного проколення ока ствердив лікар і оптометрист. Репортерка Шіла Дабу в своїй статті зосередила всю увагу тільки на поліпшення мого зору, не згадавши проколення ока. Насправді у тому випадку одночасно відбулося подвійне явище: перше, що око не витекло внаслідок проколення, а друге - несподіване цілковите поліпшення мого зору.

Півроку після цього випадку, маючи чудовий зір, я хотів виявити Божій Матері мою особисту вдячність - поставити в тому приміщенні маленьку статую Божої Матері. Однак, мій вияв вдячности швидко перейшов межу особистого вияву. Докладна історія виникнення цього Марійського Пам'ятника знаходиться в брошурці - "Пам'ятник подяки", яку видало 2005 року Видавництво Отців Василіян у Торонто.